Человек может нормально мыслить
длительное время только при условии
непрекращаемого информационного
общения с внешним миром.
Академик А.Н. Берг
ВСТУП
У сучасному суспільстві все більше розвиваються інформаційно-комунікаційні технології. Домінуючою тенденцією розвитку світової цивілізації в ХХІ ст. є перехід до нового типу соціальної організації суспільства, яке має інформаційну та мережну природу, – до відкритого інформаційного суспільства. Наслідки інформатизації, що набула глобальний характер, торкаються усіх форм життя суспільства, стають все більше значущими. Формується єдиний інформаційно-комунікативний простір.
Для сучасного суспільного розвитку характерно: збільшення ролі інформації та знань у житті суспільства; зростання частки інформаційних і телекомунікаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб в інформаційних продуктах і послугах; визначення сучасного господарського прогресу, перш за все, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і пов’язаних з ними галузей промисловості.
В інформаційному суспільстві проходить процес адаптації системи освіти до змін, що відбуваються. Це знайшло своє відображення в розумінні таких процесів і переході до зміни основної парадигми освіти. Основними цілями радикальних змін у системі освіти інформаційного суспільства є:
– перехід від навчання у закритому освітньому середовищі до навчання в «мережах знань» відкритого освітнього середовища;
– створення знань шляхом впровадження сучасних інформаційних технологій;
– формування системи безперервної освіти.
Природно, що Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова, як частина суспільства, не лишається осторонь від цих процесів. Стратегічною метою Академії є вихід на рівень світових стандартів та інтеграція у світовий науково-освітній простір.
Для цього Академія здійснює модернізацію системи освіти у контексті європейських вимог, все більш наполегливо працює над практичною реалізацією положень Болонської декларації. Сьогодні, як ніколи, зрозуміло, що освіта, особливо в області математики, природних наук і техніки, необхідна для формування кваліфікованих кадрів, які є конкурентоздатними в умовах цифрової економіки. Тому найважливішою задачею Академії є досягнення високої якості освіти, забезпечення об’єктивного і прозорого контролю знань і компетентності випускників.
Таким чином, найближчі задачі Академії визначаються вимогами Європейської інтеграції вищої школи (Болонською декларацією) – процесом, що пов’язаний з кардинальними змінами світового розвитку, з переходом до нових наукоємних технологій, які використовують комп’ютерну техніку і телекомунікації, що сприяє створенню відповідних умов для входження у світове інформаційне суспільство та розширенню доступу до світових інформаційних систем і ресурсів.
Академія, використовуючи можливості, визначені законодавством (автономність, самоврядність, можливість самостійно визначати зміст навчального процесу та здійснювати міжнародну діяльність), з метою сприяння європейській інтеграції і розвитку інформаційного суспільства в Україні, ставить перед собою наступні задачі:
– ініціювання і стимулювання досліджень проблем інформатизації та інформаційного суспільства;
– організація системи відкритої освіти, включаючи інтерактивні дистанційні технології у мережі навчальних закладів галузі;
– сприяння розповсюдженню сучасних електронних засобів навчання, інтеграції їх з традиційними навчальними посібниками;
– завершення організації електронної бібліотеки і забезпечення доступу до розміщення в ній освітніх ресурсів;
– сприяння розвитку єдиної телекомунікаційної освітньої мережі в галузі та регіоні;
– удосконалення та розвиток системи підготовки, перепідготовки фахівців в області інформаційно-комунікаційних технологій;
– моніторинг інформаційних ресурсів галузі, регіону, міста;
– створення центрів інформаційної та науково – методичної підтримки навчального процесу;
– впровадження міждисциплінарних програм навчання;
– розробка та вдосконалення механізмів переходу до кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
– розширення асортименту освітніх послуг;
– створення власної системи контролю якості освіти;
– проведення фундаментальних і прикладних навчальних досліджень, орієнтованих на галузь зв’язку та сферу інформатизації;
– модернізація навчально-виховного процесу з метою формування у студентів активної громадянської позиції, національної самосвідомості;
– співробітництво із зарубіжними вищими навчальними закладами з метою сприяння процесу входження України в Європейське та Світове Співтовариство.
Проте, телекомунікаційна сфера здійснює не лише технологічну функцію, яка полягає в обслуговуванні технічного прогресу в області інформатизації суспільства, але й соціальну функцію – забезпечує зв’язки між людьми, організаціями, державними установами; економічну функцію – насичення інформацією господарюючих об’єктів для прийняття управлінських рішень; політичну функцію – розповсюдження інформації державних органів управління, політичних партій та рухів, засобів масової інформації, тобто забезпечення органів влади необхідними даними для керування країною, у тому числі забезпечення національної безпеки.
А це означає, що сучасні вищі навчальні заклади, які готують виробничі та наукові кадри з напряму «Телекомунікації» не можуть і не повинні обмежуватися лише цим одним напрямом. Сучасному громадському запиту на різноманітність освітніх послуг в інформаційному суспільстві, які дозволяють навчатися неперервно, забезпечувати широкі маси людей можливістю отримання післявузівської та додаткової освіти більшою мірою відповідає вищий навчальний заклад, що має статус галузевого дослідницько-навчального технічного університету зв’язку та захисту інформації. Це багатопрофільний навчальний заклад з великим вибором навчальних програм у найрізноманітніших галузях знань (телекомунікації, економіка, соціологія, політологія, держуправління тощо).
Особливе місце в інформатизації університетської освіти займає нова технологічна сфера дистанційного навчання, яка відповідає принципу відкритості вищої освіти. Ця технологія може забезпечити якісно інший підхід до освітнього процесу.
Дистанційна форма навчання передбачає організацію навчального процесу за допомогою сучасних засобів зв’язку та комунікацій, наприклад, таких як комп’ютерні мережі, супутниковий зв’язок, найновіші аудіо- та відеотехнології, що є значно економніше традиційних форм навчання.
Ефективною є також змішана форма навчання. За наявності технологічної бази дистанційної освіти, суміщення форм навчання може забезпечити грандіозні результати. Студенти навчатимуться правильно організовувати процес отримання знань, отримуватимуть досвід роботи з новими технологіями та зможуть набути навичок, наближених до реальних, за допомогою ігрових засобів інформаційних систем підтримки освітнього процесу. Більше того, за допомогою дистанційної освіти студенти зможуть отримувати навички роботи з новими технологіями, вивчати демонстраційні версії різних інформаційних продуктів й отримувати знання від визнаних фахівців у цій практичній і теоретичній області.
Логічно, що центром організації такого навчання повинен бути вищий навчальний заклад, що має у своєму розпорядженні найсучасніші інформаційно-комунікаційні технології та технології освіти, – галузевий дослідницько-навчальний технічний університет зв`язку та захисту інформації.
Якісний рівень фундаментальної та професійної підготовки фахівців, об’єктивні показники науково-педагогічної діяльності, які забезпечує Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, дозволять їй і в нових умовах змінити свій статус та стати галузевим дослідницько-навчальним технічним університетом зв’язку та захисту інформації.
